муркотати

1) = муркотіти (про котів й інших котячих), мурчати, муркати, воркота[і]ти, вуркота[і]ти, мурмота[і]ти

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • муркотати — очу/, о/чеш і муркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) неперех. Безперестанно видавати звуки мур мур (про котів та інших котячих). 2) перех. і без додатка, перен., розм. Те саме, що мурмотати 1) …   Український тлумачний словник

  • муркотати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • воркотати — очу/, о/чеш, воркоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Те саме, що воркувати 1). 2) перен. Те саме, що воркувати 2). 3) Те саме, що муркотати 1). 4) розм. Виявляти своє незадоволення, гнів тощо приглушеною переривчастою мовою; бурчати. 5) Утворювати… …   Український тлумачний словник

  • заворкотати — і завуркота/ти, кочу/, ко/чеш і заворкоті/ти і завуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.). 2) перен. Ніжно, лагідно заговорити. 3) перен., рідко. Забурчати, замурмотіти,… …   Український тлумачний словник

  • миркотати — очу/, о/чеш, недок., діал. Муркотати …   Український тлумачний словник

  • мрукати — аю, аєш, недок., діал. Муркотати (у 1 знач.) …   Український тлумачний словник

  • мур-мур — виг. 1) Звуки, що їх видає кіт та інші котячі. 2) розм. Уживається як присудок за знач. муркотати 1). Ні (ані) мур мур …   Український тлумачний словник

  • муркотання — я, с. Дія за знач. муркотати …   Український тлумачний словник

  • муркотіти — див. муркотати …   Український тлумачний словник

  • мурмотіти — очу/, оти/ш, недок., розм. 1) перех. і без додатка. Говорити тихо, невиразно. || Стиха співати. 2) неперех., рідко. Те саме, що муркотати 1) …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.